Частина 10-та.

Пробіги - змагання на швидкість або на дальність проходження певного маршруту. Пробіги влаштовують на 20, 30, 50, 60, 100 і більше кілометрів. Є пробіги швидкісні, добові, багатоденні, а також від пункту до пункту. 

Таким був, наприклад, кінний пробіг Ашхабад - Москва, досконалий вершниками Туркменії в 1935 і 1989 роках, або подорож француза Жана Луї Гуро в 1990 році з Парижа до Москви "про двуконь", тобто на парі коней.

Спорт для упряжних коней - драйвінг - в Росії з'явився не так давно, близько п'яти років тому. Змагаються драйвери (правлячі упряжкою) на одиночних, парних запряжках, Четвериков. Перший етап представлений кросом, другий - манежної їздою з виконанням різних фігур (круги, повороти, змійки).

Паралімпійський кінний спорт призначений для вершників-інвалідів. В залежності від фізичного стану вершника проводяться змагання з манежної їзді, естафети, кроси з легкими перешкодами.

Крім спортивних видовищ, існують опподромние випробування коней - скачки, перегони, змагання трійок. Тут можна не тільки подивитися на баских конях в породі, а й дати волю азарту: зробити ставки на тоталізаторі. У скачках беруть участь коні верхових порід, вони рухаються жвавим галопом по скакових колу і управляють ними жокеї - легковагі вершники. В бігах змагаються коні рисистих порід. Коні біжать жвавою риссю - махом - по біговій доріжці, і керує ними сидить у качалці (легкої бідарці) наїзник (але не жокей або вершник!). Зрозуміло, що метою скачок і перегонів є показання найкращою жвавості коні.

Серед кінних ігор, які також мають спортивну спрямованість, формують волю до перемоги, хочеться відзначити кінне поло. Їм захоплено займаються представники західної еліти, наприклад спадкоємець англійського престолу принц Чарльз. Кінне поло - задоволення дороге, підготовка коні й екіпірування її і вершника коштує не один десяток тисяч доларів.

Частина 9-та.

Ще один вид спорту, який включає в себе все, що я описувала в попередніх статтях.

  Триборство є найбільш всеохоплюючою змагальною дисципліною, визнаною FEI, де чоловіки і жінки на рівних змагаються як в особистих так і в командних заліках.

 Що таке кінне триборство?

Триборство вимагає від учасника змагань наявність досвіду в усіх кінних дисциплінах, а також чітких знань поведінки коня. Дана дисципліна охоплює всі аспекти верхової їзди: гармонійна взаємодія коня та вершника, яка характеризує кінне триборство; контакт з природою, витримка і великий досвід роботи необхідний для крос-кантрі; чіткість, спритність і техніка, яка напрацьовується у конкурі.

 Як конкур і виїздка, триборство є однією з трьох дисциплін представлених на Олімпійських іграх. Сучасні змагання складаються з трьох різних випробувань: виїздки, кросу і конкуру. Вони проходять в різні етапи один за одним, протягом яких вершник виступає на одному і тому ж коні.

 Тест з виїздки. Після початку процедури ветеринарного контролю, проводиться тест з виїздки. Такий тест складається з серії показових обов`язкових рухів під час кроку, їзди риссю і галопом в прямокутній арені 60 м. завдовжки і 20 м. завширшки. Для того, щоб продемонструвати найкращі якості коня під час виконання рухів, необхідні навички і практика. Хороші показники в тесті з виїздки є передумовою для успішного виступу у змаганнях з триборства в цілому.

 Крос тести або тести з польових випробовувань. Протягом всього періоду змагань центральна увага зосереджується саме на польових випробуваннях пари, метою яких є демонстрація швидкості, стійкості, стрибкового потенціалу коня, і в той же час дає максимально проявити майстерність вершника. Перевищення часу допускається, однак у разі закидки нараховуються штрафні бали. Всі штрафні бали підраховуються і вносяться в остаточний протокол класифікації. Перше падіння коня та/або вершника є підставою для виключення пари зі змагань.

 Тести з конкуру. Тести з конкуру проводяться в останній день після третього ветеринарного огляду коня. Вершник може добровільно призупинити змагання якщо виявиться, що кінь непридатний для продовження змагання. Даний тест проводиться від зворотнього, тобто за мету береться доказ того, що коні зберегли свою рухливість, енергійність, а також слухняність для подолання перешкод у кількості від 10 до 13.

Переможцем вважається той, хто отримав найменшу загальну кількість штрафних очок. Командою переможцем вважається та, що отримала найменшу кількість штрафних очок після сумування остаточних оцінок трьох найкращих вершників в команді.

Основні змагання:

1)Олімпійські Ігри

2)Всесвітні кінні ігри FEI

3)Кубок світу з триборства

4)Кубок націй 

5)Континентальні чемпіонати

Частина 8-ма.

Конкур, як вид спорту, а не просто хобі.

Ще один вид кінного спорту, в якому вершник повинен подолати від 8-ми до 16-ти перешкод максимально швидко. Конкур розділяється по висоті бар'єрів на легкий, середній, важкий і вищий. Так само вінрозділяється на кілька стилів: "за вибором", "до першої помилки", "мисливський паркур", "швидкісний".

Конкур - наймолодший вид кінного спорту, йому зовсім недавно виповнилося 100 років, але не дивлячись на його "молодої" вік, він завоював велику популярність не тільки в "кінному суспільстві", а й у людей, зовсім не пов'язаних з кінним спортом, завдяки своєї видовищності і ефектності. Для цього виду спорту вершник одягає в редингот(червоний піджак),бриджі, чоботи, шолом, білу сорочку, краватку, шпори і хлист за бажанням. Вершник, верхи на коні, долає бар'єри величиною від 70 см до 1 м 45 см. Від вершника потрібно витримка, фізична підготовка і залізні нерви, оскільки часто змусити коня стрибати через бар'єр дуже складно.

Правила конкуру:

 Вершник повинен проїхати весь маршрут (подолати всі бар'єри), в певному порядку. Конкур - цікавий спорт і перемагає вершник, який подолає всі бар'єри якомога швидше і отримавши якомога менше штрафних очок.

 Штрафи за порушення: За падіння з коня - дискваліфікація, за 2 або 3 НЕ слухняності коні (залежить від складності маршруту) - дискваліфікація, якщо вершник збив бар'єр - 4 штрафних очка, за вольт - 4 штрафні очки.

Рекорди:

Оскільки конкур - це подолання перешкод, то тут є рекорди на найвищі подолання перешкод.

- Рекорд СРСР був встановлений Ігорем Лисогірська в 1953 році, на на росло Тракененськом килими. Висота стрибка - 2 м 25 см.

- Рекорд на неосідланому коні встановив Майкл Уітейкер. Рекорд був встановлений в 1982 році, в Дубліні на коні по кличці Ред Флайт. Висота стрибка - 2м 13 см.

- Рекорд Європи був встановлений в 1988 році, швейцарцем на ім'я Маркус Фукс. Маркус подолав бар'єр на світло-сірому коні вестфальской породи по кличці Пушкін. Висота стрибка - 2 м 35 см.

- Світовий рекорд був встановлений чилійцем по імені Vina del Mar 5 лютого 1949 року. Висота стрибка становила 2м 47 см. Рекорд не був побитий і до сьогоднішнього дня ...

Частина 7-ма.

Сьогодні трішечки на іншу тему поговорю. Але вона також дуже прив'язана до коней.

Так от розповідатиму вам про такий вид спорту, як виїздка. А вже в наступних серіях вийде і конкур і триборство.

«Виїздка вважається мистецтвом кінного спорту і є основою для всіх інших дисциплін. Це найвищій прояв усіх якостей коня.»

Що таке виїздка?

У сучасних змаганнях з виїздки, кінь і вершник повинні продемонструвати завчену на пам`ять серію фігур, відомих як «елементи» (вольт, серпантин, вісімка). Такі рухи виконуються на абсолютно рівній, прямокутній арені, розміром 60×20 м. По периметру арена оточена низькою огородою, по який симетрично відмічені 12 позначки-літер, що вказують вершнику де починати рух і де закінчувати, а також де змінювати темп. При виїзді на арену, кожен вершник повинен дійти відміченої центральної лінії і зупинитись для привітання. Кінь повинен стояти на чотирьох ногах не рухаючись. В усіх змаганнях кінь повинен продемонструвати наступні алюри: крок, рись і галоп, а також плавні переходи всередині та між ними.

Тестування

Тести розрізняються за ступенем складності між досвідченими вершниками, юніорами, поні-вершниками та дітьми. Стандартна формула для всесвітніх ігор FEI і континентальних чемпіонатів та Олімпійських Ігор складається з Гран-прі, Переїздка Великого Призу та Гран-прі Фрістайл (Кюр) тестів. За тестом Фрістайл, спортсмен може вільно виступати у власному стилі, самостійно обираючи, які елементи та у якій послідовності виконувати, проте деякі обов`язкові елементи мають бути включені в їзду. В усіх інших тестах спортсмени повинні слідувати визначеній програмі.

Оцінки

Колегія у складі п'яти суддів оцінює виконання елементів, присуджуючи кожній парі оцінку від 0 до 10. Одразу ж після підсумкового підрахунку, ці оцінки переводяться у відсотки і вершник або команда з найбільш високою сукупною оцінкою, оголошується переможцем.

Основні змагання:

-Олімпійські ігри;

-Всесвітні кінні ігри;

-Кубок світу з виїздки;

-Кубок націй. 

Частина 6-та.

Тут я розповім про тих коней, які не мають породи. В україні таких дуже багато, люди часто говорять, що це УВП(Українська верхова), але це ж зовсім не те..

  Кожен любитель коней хоч раз у житті мріяв мати власного коня. Вивчивши всі породи цих чудових тварин, напевно Ви вже вибрали для себе саму кращу породу, масть і навіть характер. Однак, на жаль, не завжди бажане відповідає дійсно і часто буває так, що на покупку породистого коня Вам просто не вистачає грошей. Невже доведеться назавжди розпрощатися з мрією мати свого власного улюбленця?   Зовсім ні. Варто придивитися до безпородним коням, адже і ці тварини настільки ж красиві і можуть стати справжнім другом і компаньйоном. 

  

Безпородні коні - найбільш прийнятний варіант для початківця вершника. Хоча ці коні і мають ціну нижче, ніж вартість породистих коней, але це зовсім не означає, що безпородні коні їх значно гірше. Давайте розглянемо таких коней трохи ближче і вивчимо їх плюси і можливі мінуси.

  Основні плюси безпородніх коней 

До переваг таких коней відносять такі показники: 

1)Як вже було сказано, їх відносно невелика ціна. 

2)Менша кількість витрат на коня. Якщо ви вирішили взяти помісь поні і коні, то споживання кормів буде меншим, а результати тренувань залишаться такими ж. 3)Будучи набагато менш вибагливими до умов утримання, такі коні легше виживуть при виникненні екстремальної ситуації. 

4)Непогані ходові якості коня обумовлені тим, що в зв'язку зі змішання крові різних порід, цей кінь буде володіти їх якостями, що робить більш різноманітним спосіб їх використання. 

Мінуси безпородніх коней: 

1)Будучи кіньми невизначеної породи, ці тварини не зможуть брати участь в змаганнях, участь в яких передбачені лише для коней певної породи. 

2)Незручність аллюрів. Часто саме таких коней відрізняють досить жорсткі ходи. До того ж немає гарантії, що Ваш кінь зможе показати достатню швидкість ходу.

3)Тривалість життя безпородніх коней також часом буває менше, ніж у їх породистих побратимів. 

У будь-якому випадку, вибираючи собі друга на довгі роки, варто пам'ятати, що кінь, навіть безпородний, є живою істотою і має потребу в любові, турботи й уваги і цілком зможе стати Вам надійним другом!

Частина 5-та.

Зараз напевне трішки розповім про англо-арабів. Це схрещені породи арабского скакуна і англійського. Теж доволі цікаві коні, стрункі і елегантні.

Зріст:Приблизно 160-170 см.

Масть: Ворона, бура, руда і сіра.

Екстер'єр:

Різний, але кращі екземпляри наближаються до екстер'єру чистокровної верхової:

-благородна голова з прямим профілем, виразними очима і рухливими вухами;

-довга шия і більш яскраво, ніж у арабів, окреслений загривок;

-косі плечі;

-короткий, сильний - масивніший, ніж у чистокровної верхової, -

-корпус з глибокими грудьми;

-кілька задовгий круп;

-хороші, міцні ноги;

-тверді, правильної форми копита.

 Ось, які масті у них зустічаються найбільше:
1)Руда

2)Бура

3) Сіра

4) Ворона(На цих фото, один із моїх улюбленців: Талант.)
 Цей кінь не рисить, а танцює, і м'який настільки, що навіть пісня 2-х годин тренувать спина не болить.
 Тоша ще молодий і у нього все життя по переду, надіюсь, що він завоює для своєї господарки медалі!

Частина 4-та.
 Сьогодні поговоримо про самих тяжких коней в усьому світі-ваговозів.

 Ваговози - породи великих і сильних коней, призначення яких - перевезення великовагових вантажів. Вага їх може досягати 800-1000 кг. і більше, а зростання 175-200 см. Ну це ще дивлячись, яка порода у коня. При такій масі, ваговози не могли здійснювати стрибки і долати перешкоди(як у конкурі), до того ж вони швидко стомлювалися.На походження від середньовічних бойових коней претендують кілька сучасних порід ваговозів, наприклад, першеронами (французькі важковаговики), брабансони (бельгійські важковаговики), Шайр (англійські важковаговики).

На сьогодення, саме ці породи користуються чи малою популярністю: Продаж, виставки, як робоча сила, навіть для фотосессій!

  Характер у цих конец доволі спокійний,але є й такі, що мають свій характер. Вони не контактні з іншими тваринами, навпаки їх усе влаштовує і вони добрі ведмедики))

 У мене є знайома, вона тримає багато коней, серед них є і підвид ваговоза. Кінь на ім'я Ореон.
Я навіть була декілька разів на ньому верхи. Як я вже розповідала про характери, то це саме до цього коника. Вреднючий такий, та й годі! Але Аня знайшла і з ним спільну мову. Я теж подружилася з Ореоном. Він не високий, але дуже міцний і гарний, особливо коли десь є калюжа, або болото, він одразу там і весь в цій грязюці. Адже коні також полюбляють приймати грязеві ванни.

 І ось напевне моя маленька історія про цих коней завершується, адже я все що знаю, те і пишу в ці невеличкі статті.
Дякую за увагу і чекайте наступну розповідь.

Частина 3-тя.

Орловці у світі і в Україні..

Орловська рисиста порода виведена в Росії у XVIII-XIX ст. складним відтворним схрещуванням коней, арабської, датської, голландської, чистокровної верхової порід з подальшим розведенням "у собі" за жорсткого відбору за робочими та племінними якостями. Порода відрізняється гармонійно-складеним легкозапряжним типом коней. Вони мають міцний кістяк, високу роботоздатність. Проміри жеребців - 162-181-20, кобил - 160-183-20. Більш поширені у породі сіра, гніда і ворона масті. Жива маса 500-550 кг, вихід лошат на 100 кобил - 80-85. Характерні енергійний темперамент та добрий норов. Основний метод розведення - чистопородний, селекція у напрямку вдосконалення роботоздатності та скоростиглості при збереженні високого зросту, сухої конституції, нарядності. Обмежене схрещування кобил з російськими, американськими та французькими рисаками. Використовується порода у першу чергу як поліпшувач масового робочого і племінного конярства, а також у кінному спорті.

Я була знайома з такою породою і навіть наглядала за кобилкою. Мої враження лише гарні, але Вітка(ім'я підопічної) була з характером. Шукати підхід потрібно було довго і нудно!)

Частина 2-га.

Українська верхова — це молода порода коней, яку вивели в Україні після Другої світової війни спеціально для потреб кінного спорту. Після пережитої війни люди поверталися до мирного життя, а країна починала готуватися до Олімпійських ігор. Для виведення української верхової обрали 11 порід: чистокровну верхову, угорську, російську верхову, гановерську та арабську. Результатом селекції стала порода, чудово пристосована для класичних видів кінного спорту — виїздки, конкурів та триборства.

 Коні відрізняються гармонійним типом будови тіла, мають міцну конституцію, добре розвинуті м'язи й енергійний норов, спокійний темперамент. Проміри жеребців - 164-192-21, маток - 162-188-20. 

Саме у мене на Вінничині є КСК(Кінно Спортивний Клуб), де УВП славні коні, які ще й на змаганнях брали перші місця. Як в конкурі..

Так і в виїздці, як от Ареал-Рус з Наталією Корган у Жашкові.

І ще я забула про свою улюблену підопічну Абетку.

Норовлива кобилка, але чуйна і добра. Ще молоденька і у неї все життя по переду, а головне, що про неї турбуються, краще ніж про себе!)

Всім привіт.

Мене звати Вероніка і це мій перший блог, який стосується коней і все що з ними пов'язано:)

Я хочу зробити декілька цікавих статей про породи, саме в Україні. Їх є не багато, але обіцяю, що буде цікаво..

  У країнах світу розводять понад 250 порід коней. У межах СНД - близько 50, в Україні більше 10. Зоотехнічна наука ще не виробила єдиної класифікації кінських порід. З декількох існуючих класифікацій більш доцільною вважають класифікацію порід коней за рівнем селекційної роботи та характером їх використання. Відповідно до цього, а також згідно з Дарвіним всі породи коней поділяють на заводські та місцеві. За характером використання заводські породи поділяють, в свою чергу, на верхових (чистокровна і українська верхові, тракененська, арабська та ін.), верхово-запряжних (донська та ін.), рисистих (орловська, російська), ваговозів (радянський, російський), запряжних (торійська та ін.). Усі ці породи спеціалізовані, але для більшості з них характерне універсальне використання.

Місцеві породи не спеціалізовані, їх відносять до трьох екологічних груп: степових, лісових і гірських.

 Коней заводських порід розводять у певному природно-історичному регіоні з урахуванням їх біологічних особливостей та економічної доцільності. Провідними поліпшуючими породами коней України поки що залишаються орловська і російська рисисті, новоолександрівська і радянська ваговозні, чистокровна і українська верхові. Значно менше використовуються коні тракененські верхові, торійські запряжні. У гірських та передгірських районах Карпат успішно використовуються коні гуцульської породи.

Гуцульський кінь, іноді гуцулик або гуцул — аборигенна гірська порода свійських коней, яка розповсюджена в Карпатах та у багатьох країнах Східної Європи. Належить до світового генофонду. В 1979 році гуцульські коні одержали статус реліктовної породи і були взяті під охорону.

Це невеликі коні (висота у загривку 125 — 144 см) гірського типу верхово-запряжного складу. Колись вона була покращена гафлінгськими та арабськими жеребцями, тому і зріст у коней цієї породи досить високий та масті найрізноманітніші.

Гуцульські коні мають спокійний норов, досить прудкі, тому добре придатні для верхової їзди.