Всім привіт.

Мене звати Вероніка і це мій перший блог, який стосується коней і все що з ними пов'язано:)

Я хочу зробити декілька цікавих статей про породи, саме в Україні. Їх є не багато, але обіцяю, що буде цікаво..

  У країнах світу розводять понад 250 порід коней. У межах СНД - близько 50, в Україні більше 10. Зоотехнічна наука ще не виробила єдиної класифікації кінських порід. З декількох існуючих класифікацій більш доцільною вважають класифікацію порід коней за рівнем селекційної роботи та характером їх використання. Відповідно до цього, а також згідно з Дарвіним всі породи коней поділяють на заводські та місцеві. За характером використання заводські породи поділяють, в свою чергу, на верхових (чистокровна і українська верхові, тракененська, арабська та ін.), верхово-запряжних (донська та ін.), рисистих (орловська, російська), ваговозів (радянський, російський), запряжних (торійська та ін.). Усі ці породи спеціалізовані, але для більшості з них характерне універсальне використання.

Місцеві породи не спеціалізовані, їх відносять до трьох екологічних груп: степових, лісових і гірських.

 Коней заводських порід розводять у певному природно-історичному регіоні з урахуванням їх біологічних особливостей та економічної доцільності. Провідними поліпшуючими породами коней України поки що залишаються орловська і російська рисисті, новоолександрівська і радянська ваговозні, чистокровна і українська верхові. Значно менше використовуються коні тракененські верхові, торійські запряжні. У гірських та передгірських районах Карпат успішно використовуються коні гуцульської породи.

Гуцульський кінь, іноді гуцулик або гуцул — аборигенна гірська порода свійських коней, яка розповсюджена в Карпатах та у багатьох країнах Східної Європи. Належить до світового генофонду. В 1979 році гуцульські коні одержали статус реліктовної породи і були взяті під охорону.

Це невеликі коні (висота у загривку 125 — 144 см) гірського типу верхово-запряжного складу. Колись вона була покращена гафлінгськими та арабськими жеребцями, тому і зріст у коней цієї породи досить високий та масті найрізноманітніші.

Гуцульські коні мають спокійний норов, досить прудкі, тому добре придатні для верхової їзди.